ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ КОМУНІКАТИВНОГО ПРОЦЕСУ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

  • К.Й. Фодор Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ; Мукачівський державний університет https://orcid.org/0000-0002-5086-0944
Ключові слова: майбутні бакалаври іноземної мови, комунікативний процес, спілкування, комуніканти, інтерактивні технології

Анотація

У статті обґрунтовано сутність і визначено основні складові комунікативного процесу. Конкретизовано умови спілкування. Резюмовано, що в процесі комунікативної взаємодії комуніканти використовують сукупність мовних засобів для організації обміну повідомленнями під час вербальної взаємодії (спілкування, комунікації), що має назву вербальний (мовний) код. Користування мовним кодом  вимагає від комунікантів навичок володіння різними видами мовленнєвої діяльності: слухання (аудіювання) і говоріння, які застосовують в усному спілкуванні, та читання і письмо – у писемній комунікації.

Розкрито сутність способів поводження з комунікативним партнером (співробітництво, партнерство, домінування, маніпуляція, конфлікт). Акцентовано увагу на доцільності використання інтерактивних технологій у підготовці майбутніх бакалаврів іноземної мови, як оптимального навчального середовища для опануванням студентами вміннями і навичками організації ефективного комунікативного процесу. Встановлено, що комунікативний акт – це концептуально і структурно організована комунікативна діяльність у межах вербального контакту мовців, в якому предметно-знаковим носієм є дискурс, що опирається на певну ситуацію. Конкретизовано актуальність застосування в процесі фахової підготовки майбутніх філологів інтерактивних педагогічних технологій з використанням змодельованих ситуацій (фрагментів об’єктивно існуючої реальності, частиною якої може бути і вербальна дія), в яких студенти набуватимуть практичного досвіду організації оптимальної комунікативної взаємодії. З’ясовано, що для участі в таких ситуаціях студенти повинні активізувати не тільки мовленнєву, а й мисленнєву діяльність.

Проаналізовано змістове наповнення категорії «дискурс» – вербалізовано ї мовленнєво-мисленнєвої діяльності комунікантів у межах вербального контакту, пов’язаного з пізнанням, осмисленням і презентацією світу мовцем (адресантом) та осмисленням його мовної картини світу слухачем (адресатом).

Біографія автора

К.Й. Фодор , Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ; Мукачівський державний університет

Фодор Катерина Йосипівна – викладач кафедри філології Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ (м. Берегове, Україна), аспірант кафедри педагогіки, Мукачівський державний університет (м. Мукачеве, Україна). E-mail: fkatz@kmf.uz.ua

Посилання

Андреева Г. М. Общение как обмен информацией (коммуникативная сторона общения); Общение как взаимодействие (интерактивная сторона общения). Психология влияния. Санкт-Петербург : Питер, 2000. С. 99–114.

Арутюнова Н. Д. Предложение и его смысл: Логико-семантические проблемы. 3-е изд., стер. Москва : Эдиториал УРСС, 2003. 383 с.

Батаршев А. В. Диагностика способности к общению. Санкт-Петербург : Питер, 2006. 176 с.

Бацевич Ф. С. Термінологія комунікативної лінгвістики: аспекти дискурсивного підходу. Вісник нац. ун-ту «Львівська політехніка». 2002. № 463. С. 12–19.

Биркенбиль В. Ф. Коммуникационный тренинг: наука общения для всех; пер. с нем. Н. Чупеева. Москва : ФАИР-ПРЕСС, 2002. 352 с.

Почепцов Г. Г. Теория коммуникации. Москва : Рефл-бук ; Киев : Ваклер, 2001. 256 с.

Семенюк О. А., Паращук В. Ю. Основи теорії мовної комунікації : навч. посіб. Київ : ВЦ «Академія», 2010. 240 с.

Чорній В. Я. Формування готовності до професійного спілкування майбутніх фахівців фінансово-економічної сфери : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04. Тернопіль, 2011. 324 с.

References

Andreyeva, G. M. (2000). Obshcheniye kak obmen informatsiyey (kommunikativnaya storona obshcheniya); Obshcheniye kak vzaimodeystviye (interaktivnaya storona obshcheniya) [Communication as an exchange of information (the communicative side of communication); Communication as interaction (the interactive side of communication)]. Psikhologiyavliyaniya, 99–114. Saint-Peterburg: Piter (rus).

Arutyunova, N. D. (2003). Predlozheniye i yego smysl: Logiko-semanticheskiye problemy [Sentence and its meaning: Logical and semantic problems], 383. 3-ed. Moscow: Yeditorial URSS (rus).

Batarshev, A. V. (2006). Diagnostika sposobnosti k obshcheniyu [Diagnostics of Communication Ability]. Saint-Peterburg: Piter (rus).

Batsevich, F. S. (2002). Terminologiya komunikativnoy lingvistiki: aspekti diskursivnogo pídkhodu [Terminology of community linguistics: aspects of discursive approach]. Vísnik nats. un-tu "Lviv Politekhnics", 463, 12–19 (ukr).

Byrkenbyl, V. F. (2002). Kommunykatsyonnyy trenynh: nauka obshchenyya dlya vsekh [Communication Training: The Science of Communication for All], 352. Translation from German by N. Chupeeva. Moscow: FAYR-PRESS (rus).

Pocheptsov, H. H. (2001). Teoryya kommunykatsyy [Communication theory], 256. Moscow: Refl-buk; Kyiv: Vakler (rus).

Semenyuk, O. A., & Parashchuk, V. Yu. (2010). Osnovy teoriyi movnoyi komunikatsiyi: navch. posib [Fundamentals of Language Communication Theory: tutorial], 240. Kyiv: VTS "Akademiya" (ukr).

Chorniy, V. Ya. (2011). Formuvannya hotovnosti do profesiynoho spilkuvannya maybutnikh fakhivtsiv finansovo-ekonomichnoyi sfery [Formation of readiness for professional communication of future specialists of financial and economic sphere]. (Candidate’s Thesis in Pedagogy). Ternopil (ukr).

Опубліковано
2019-11-29