ТОЛЕРАНТНІСТЬ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Ключові слова: булінг, толерантність, виховання толерантної поведінки, освітній простір, зміст педагогічної діяльності для запобігання булінгу

Анотація

В статті розглянута проблема виховання толерантності для подолання булінгу який розповсюджується впродовж останніх років в багатьох як зарубіжних країнах так і в Україні. З’ясовано, що категорія «толерантність» є багатоаспектною, складною міждисциплінарною, оскільки знаходиться на стику інтересів філософів, політологів, культурологів, соціологів, етнологів, психологів і педагогів. Тому на теперішній час не існує єдиного визначення цього феномену у різних науках про людинознавство.

У сучасному філософському дискурсі толерантність визначено як культуру філософського мислення, як моральний принцип, що відображає вирішення суперечностей на основі врахування багатомірності суспільного буття, або як взаємну повагу до різних культур і традицій. На думку психологів толерантність пов’язана з багатошаровим змістом та різноманітними чинниками, різними парадигмами та інструментаріями.

Дослідники толерантності в освіті вважають, що історично вона розвивалася в руслі педагогічного гуманізму, теорії вільного виховання, педагогіки співробітництва, педагогіки ненасильства, педагогіки підтримки, концепції особистісно-орієнтованої освіти. Саме освітня діяльність є головним засобом розвитку толерантності в суспільстві і основним змістом педагогічної діяльності для запобігання булінгу: виховання здатності бачити, поважати; визнавати за іншим право бути іншим; шанувати людську гідність всіх без винятку людей, сприймати цю відмінність як цінність; сприймання, розуміння, визнання себе та інших на рівні емоцій та почуттів; ідея взаємодоповнюваності, створення атмосфери сприяння самореалізації й саморозвитку кожного підлітка.

Донецьким обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти це питання розглядається як під час підвищення кваліфікації педагогічних кадрів Донецької області, так і під час проведення міжкурсових заходів. Кафедрою психології та розвитку особистості розроблена програма та методичне забезпечення спецкурсу «Запобігання та протидія насильству над дітьми»; протягом року працювала психологічна коучинг-студія «Психолого-педагогічна діагностика в системі роботи класного керівника».

Біографія автора

Ю. О. Бурцева, Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Бурцева Юля Олександрівна – кандидат педагогічних наук, доцент, в.о. ректора Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (м. Краматорськ, Україна). E-mail: burtceva@ukr.net

Посилання

1. Асмолов А. Історична культура і педагогіка толерантності. Меморіал. 2001. № 24. С. 61–63.
2. Бистрицький Є. Конфлікт культур і філософія толерантності. Ідея культури: виклики сучасної цивілізації. Київ, 2003. С. 3–11.
3. Більченко Є. В. Діалог культур як форма теоретичної свідомості пост-модерного суспільства. Проблеми і перспективи. Науковий часопис Національного пед. універ. ім. М. П. Драгоманова. Серія 7. Культурологія. Релігієзнавство. Філософія : зб. Київ : НПУ, 2006. Вип. 10 (23). С. 71–78.
4. Булінг. Ситуація в Україні. URL: https://www.stopbullying.com.ua/ https://www.unicef.org/ukraine/ (дата звернення: 14.05.2020).
5. Грива О. А. Соціально-педагогічні основи формування толерантності у дітей і молоді в умовах полікультурного середовища : монографія. Київ : Вид. ПАРАПАН, 2005. 228 с.
6. Грива О. А. Толерантність молоді в полікультурному середовищі : монографія. Київ : Вид-во Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 2007. 275 с.
7. Грищенко Т. М. Толерантність – здатність і прагнення до діалогу. 2008. URL: http://ounb.sumy.ua ›publish\2008\tolerant.doc (дата звернення: 14.05.2020).
8. Орловська О. В. Толерантність та її сутнісні характеристики. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету "Україна". 2012. №5. С. 159-163. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/
Znpkhist_2012_5_37 (дата звернення: 12.05.2020).
References
1. Asmolov, A. (2001). Istorychna kultura i pedahohika tolerantnosti [Historical culture and pedagogy of tolerance]. Memorial, 24, 61–63 (ukr).
2. Bystritsky, E. (2003). Konflikt kultur i filosofiia tolerantnosti [Conflict of cultures and philosophy of tolerance]. Ideia kultury: vyklyky suchasnoi tsyvilizatsii, 3-11. Kyiv (ukr).
3. Bilchenko, E. V. (2006). Dialoh kultur yak forma teoretychnoi svidomosti post-modernoho suspilstva. Problemy i perspektyvy [Dialogue of cultures as a form of theoretical consciousness of post-modern society. Problems and prospects]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho ped. univer. im. M. P. Drahomanova. Seriia 7. Kulturolohiia. Relihiieznavstvo. Filosofiia: zb.nauk.prats, National Pedagogical University, 10 (23), 71–78. Kyiv (ukr).
4. Bulinh. Sytuatsiia v Ukraini [Bullying. Situation in Ukraine]. Retrieved from https://www.stopbullying.com.ua/ https://www.unicef.org/ukraine/ (date of appeal: 14.05.2020).
5. Hryva, O. A. (2005). Sotsialno-pedahohichni osnovy formuvannia tolerantnosti u ditei i molodi v umovakh polikulturnoho seredovyshcha: monohrafiia [Socio-pedagogical bases of formation of tolerance at children and youth in the conditions of multicultural environment: monograph], 228. Kyiv: PARAPAN (ukr).
6. Hryva, O. A. (2007). Tolerantnist molodi v polikulturnomu seredovyshchi: monohrafiia [Tolerance of youth in a multicultural environment: monograph], 275. Kyiv: Publishing House of the National M. P. Drahomanov Pedagogical University (ukr).
7. Hryshchenko, T. M. (2008). Tolerantnist – zdatnist i prahnennia do dialohu. [Tolerance – the ability and desire for dialogue]. Retrieved from http://ounb.sumy.ua›publish\2008\tolerant.doc (date of appeal: 14.05.2020) (ukr).
8. Orlovska, O. V. (2012). Tolerantnist ta yii sutnisni kharakterystyky [Tolerance and its essential characteristics]. Zbirnyk naukovykh prats Khmelnytskoho instytutu sotsialnykh tekhnolohii Universytetu "Ukraina". Retrieved from http://nbuv.gov.ua/
UJRN/Znpkhist_2012_5_37 (date of appeal: 12.05.2020) (ukr).
Опубліковано
2020-06-29