КУЛЬТУРА ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ ТА ЖИТТЯ
Анотація
Враховуючи всі проблеми, які існують у світі сьогодні, – від пандемії
COVID-19, расового насильства та забобонів до екологічної кризи та колосальних розбіжностей у доходах і багатстві – люди в усьому світі піддаються серйозним викликам і багато думають про розвиток особистості і життя. Коли Едвард Барнетт Тайлер визначив культуру як «складне ціле», було очевидно, що всі люди живуть «культурним життям» як цілим, що складається з багатьох частин. Метью Арнольд пішов далі у цьому плані, стверджуючи, що мета життя полягає у створенні «гармонійного культурного життя» шляхом розвитку всіх наших здібностей та можливостей. Йоган Гейзинга пішов ще далі, коли заявив, що метою життя є створення балансу та гармонії між матеріальними та нематеріальними вимірами життя, а отже, всіма різноманітними видами діяльності та подіями у світі та в житті. Зважаючи на сильні дисбаланси та дисгармонії, які існують у цій галузі в даний час внаслідок надання значно вищого пріоритету колишньому виміру порівняно з іншим, зрозуміло, що цю проблему можна вирішити і усунути лише шляхом надання набагато більшого пріоритету розвитку нематеріальної діяльності, такої як мистецтво, гуманітарні науки, освіта та духовність . Це не тільки ключ до вирішення багатьох найскладніших та небезпечних для життя проблем через зміну напрямків дій у світі та в житті в майбутньому, але й рішення для розвитку особистості та життя як збалансованих і гармонійних цілих. Це призведе до того, що в світі стане набагато більше турботи, співчуття, жалю, співпраці, ощадливості і творчості, що дозволить нам набагато краще справлятися з проблемами, з якими ми зіткнемося в майбутньому, створювати більш сумісний стиль і образ життя, домагатися сталого розвитку і ставати культурними особистостями в реалістичному і ідеалістичному сенсі цього слова.
Посилання
2. Benedict, R. (2006). Patterns of Culture, p. 46 .Forward by Margaret Mead. New York: Mariner Books (eng).
3. Feibleman, J. (1968). The Theory of Human Culture, p. 5. New York, Humanities Press (eng).
4. Mead, M. (1977). Letters from the Field: 1925-1975, p. 16. New York, Harper and Row (eng).
5. Schafer, D. Paul (2019). The Cultural Personality. Oakville: Rock’s Mills Press (eng).
6. Tylor, E. B. (1958). The Origins of Culture, p.1. New York: Harper and Rowe (italics and gender insert mine) (eng).
7. Weintraub, K. J. (1969). Visions of Culture: Voltaire, Guizot, Burckhardt, Lamprecht, Huizinga, Ortega y Gasset, pp. 216, 219, 220, 216, op. cit. (insert mine). Chicago: University of Chicago Press (eng).
8. World Commission on Culture and Development (1995). Our Creative Diversity, Report of the World Commission on Culture and Development, Chapter 1, pp. 24-51. Paris: UNESCO (eng).