ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ВОКАЛЬНИХ МЕТОДИК У ХХ СТОЛІТТІ

Ключові слова: вокальне мистецтво, вокальна методика, вокальна школа, співаки, вокал, вокальне навчання, вокаліст, вокальна культура, співочий голос, педагоги, вокалісти

Анотація

У статті досліджуються тенденції розвитку вокальних методик у ХХ столітті. Зазначено, що на протязі ХХ століття здійснювався активний процес розвитку вокальних педагогічних технологій, принципово нових форм навчання і виховання співацьких голосів.

Підкреслено, що майбутньому вокалісту слід знати історію розвитку вокального мистецтва, становлення і розвиток вокальних шкіл і різноманітних оригінальних методик вокального навчання, які стали активно розвиватися у ХХ столітті.

Автор статті зазначає, що для розуміння тенденцій розвитку вокального мистецтва важливим є усвідомлення процесів розвитку вокальної культури у різних країнах.

Проаналізовано досвід розвитку вокальної культури в Західноєвропейських країнах світу, таких як Італія, Франція, Германія, а також вітчизняний досвід.

Автор статті зазначає, що серед відомих педагогів-вокалістів першої половини ХХ століття, які впливали на розвиток європейської вокальної школи, слід назвати Р. Дюмагеля, Р. Фюжера, Ф. Шмітта, Ю. Гея, Ю. Штокгаузена та інших.

Викладення основних методичних принципів вокального навчання, які були вироблені в першій половині ХХ століття можна знайти в роботах В. Багадурова «Очерки по истории вокальной методологии» та І. Назаренко «Искусство пения».

Обґрунтовано, що все багатство співочого голосу може розкрити лише співак-музикант, співак-митець, який здійснює вокальний процес свідомо на підставі певних теоретичних знань з методики вокалу, історії вокального мистецтва. У ХХ столітті відбувався активний процес розвитку вокальних методик у різних країнах.

Біографія автора

О. Ф. Сбітнєва, Інститут мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка

Сбітнєва Олена Федорівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри академічного та естрадного вокалу Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка (м. Київ, Україна). E-mail: sbitneva.elen@gmail.com

Посилання

1. Антонюк В. Вокальна педагогіка: підручник. Київ, 2007. 198 с.
2. Багадуров В. Очерки по истории вокальной педагогики. Москва : Музыка, 1956.
3. Дмитриев Л. Б. Основы вокальной методики. Москва : Музыка, 1968. 675 с.
4. Кржижановский К. Вокальное искусство. Москва: Гор. тип., 1909.
5. Львов М. Из истории вокального искусства. Москва : Издво Музыка, 1964. 225 с.
6. Назаренко И. К. Искусство пения. Москва : Музыка, 1963. 512 c.
References
1. Antoniuk, V. (2007). Vokalna pedahohika: pidruchnyk [Vocal pedagogy: textbook], 198. Kyiv (ukr).
2. Bagadurov, V. (1956). Ocherki po istorii vokalnoy pedagogiki [Essays on the history of vocal pedagogy]. Moscow: Muzyka (rus).
3. Dmitriev, L. B. (1968). Osnovy vokalnoy metodiki [Vocal Method Basics]. Moscow: Muzyka (rus).
4. Krzhyzhanovskiy, K. (1909). Vokalnoe iskusstvo [Vocal art]. Moscow: Gor. tip (rus).
5. Lvov, M. (1964). Iz istorii vokalnogo iskusstva. [From the history of vocal art], 225. Moscow: Muzyka (rus).
6. Nazarenko, I. K. (1963). Iskusstvo peniya. [The art of singing], 512. Moscow: Muzyka (rus).
Опубліковано
2021-04-28