РЕЦЕПЦІЯ ТВОРЧОСТІ ГАММИ СКУПИНСЬКОГО В МУЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ ЧЕРНІВЦІВ

Ключові слова: Гамма Скупинський, композитор, Голівуд, культура Чернівців, рецепція

Анотація

Стаття присвячена вивченню творчості унікальної особистості – доктора Гамми Скупинського, композитора зі світовим ім’ям, доктора музичного мистецтва Бостонського університету, педагога і виконавця в контексті процесів глокалізації музичного мистецтва міста Чернівців і Буковинського регіону. Метою дослідження є висвітлити внесок Гамми Скупинського в українську та світову музику, виявити та усунути прогалини у вивченні біографії та творчої діяльності відомого голлівудського композитора.

Широке коло інтересів Гамми Скупинського дозволяє судити про багатогранність його особистості, що обумовило особливості його світогляду і композиторського мислення. Він працював з легендарними колективами – вокально-інструментальним ансамблем «Смерічка», «Червона рута», писав композиції для Софії Ротару («Ти – сонце в небі», «Дорога», «Скрипка» та ін.), Назарія Яремчука, Василя Зінкевича, Павла Дворського («Катерина», «Тече вода», «Там, де крута гора») та ін.

Творчість митця об’єднує в собі Схід і Захід, християнство і буддизм, академічні традиції і народну пісню. Його авторський почерк виразно індивідуальний і поєднує смислову глибину з високим класом композиторської майстерності, щирістю та емоційністю музичного висловлювання, опертого на українські і зокрема – Буковинські музично-пісенні традиції.

Гамма Скупинський – автор більше одинадцяти опер, дванадцяти симфоній, трьох балетів, семи струнних квартетів, а також концертів для фортепіано, скрипки, баяна, дитячих мініатюр, музики для театру і кіно та інші.

Сам композитор родом з Чернівців, але в останню чверть ХХ століття (у 1979 році) іммігрував до Сполучених Штатів Америки. Деякий час вчився й проживав у Бостоні, а згодом переїхав до Голівуду (район Лос-Анджелесу).

Методологія дослідження заснована на методах історіографічного, біографічного, порівняльного та контекстного аналізу. Історіографічний метод був використаний для аналізу соціального та культурного значення творчості композитора на батьківщині (м. Чернівці) та в еміграції, а порівняльно-контекстуальний метод допоміг сформувати результати досліджень у панораму історичного, культурного та музикознавчого портрета митця.

Біографія автора

В. С. Пер’ян, ДЗ Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Пер’ян Валерія Сергіївна – аспірантка, ДЗ Луганський національний університет імені Тараса Шевченка (м. Старобільськ, Україна). E-mail: valeryperian999@gmail.com

Посилання

1. Бойчук І. І. Буковинські візерунки. Вокально-хорові твори доктора Г. Скупинського: навчальний посібник. Чернівці : Букрек, 2016. 186 с.
2. Герчанівська П. Е. Культурологія: термінологічний словник. Київ : Національна Академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2015. 439 с.
3. Олійник С. Ф. Регіональні параметри рецепції творчості композиторів-романтиків (на прикладі Ф. Шопена, Ф. Ліста та Р. Ваґнера в музичній культурі Львова). Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка. 2017. Вип. 40. С. 228-240.
4. Приходько А. В. Рецепція інтегративно-синтетичної природи музичного авангарду ХХ століття. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. 2014. Вип. 2. С. 45-49.
5. Созанський Й. Й. Жанрова палітра симфонічної музики композиторів української діаспори. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство. Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2014. № 2. C. 128–137.
6. Хрипун Р. М. Твори великої форми композиторів української діаспори та їх рецепція в сучасній педагогічній практиці / Молодь і ринок. 2017. № 10. С. 118-123.
7. Чайка В. В. Композиторська діяльність представників північноамериканської української діаспори ХХ ст. Вчені записки ТНУ ім. В. І. Вернадського. Серія: історичні науки. 2019. № 4. С. 111-116.
8. Чубак А. А. Музикознавчі рецепції творчої зрілості композитора. Київське музикознавство. 2014. Вип. 49. С. 202-212.
References
1. Boichuk, I. I. (2016). Bukovynski vizerunky. Vokalno-khorovi tvory doktora H. Skupynskoho: navchalnyi posibnyk [Bukovinian patterns. Vocal and choral works of Dr. H. Skupinsky: textbook], 186. Chernivtsi: Bukrek (ukr).
2. Herchanvska, P. E. (2015). Kulturolohiya: terminolohichnyi slovnyk. [Culturology: terminological dictionary]. Кyiv: National Academy of Culture and Arts management (ukr).
3. Oliinyk, S. F. (2017). Rehionalni parametry retseptsii tvorchosti kompozytoriv-romantykiv (na prykladi F. Shopena, F. Lista ta R. Vahnera v muzychnii kulturi Lvova) [Regional parameters of reception of creativity of romantic composers (on the example of F. Chopin, F. Liszt and R. Wagner in the musical culture of Lviv)]. Naukovi zbirky Lvivskoi natsionalnoi muzychnoi akademii imeni Mykoly Lysenka, 40, 228-240 (ukr).
4. Prykhodko, A. V. (2014). Retseptsiya intehratyvno-syntetychnoi pryrody muzychnoho avanhardu XX stolittia [Reception of the integrative-synthetic nature of the musical avant-garde of the 20s century]. Tradytsii ta novatsii u vyshchii arkhitekturno-khudozhniy osviti, 2, 45-49 (ukr).
5. Sozanskyi, Y. Y. (2014). Zhanrova palitra symfonichnoi muzyky kompozytoriv ukrainskoi diaspory [Genre palette of symphonic music by composers of the Ukrainian diaspora]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Ser. Mystetstvoznavstvo, 2, 128-137. Ternopil: TNPU im. V. Hnatiuka (ukr).
6. Khrypun, R. M. (2017). Tvory velykoi formy kompozytoriv ukrainskoi diaspory ta yikh retseptsiya v suchasniy pedahohichnii praktytsi [Works of large form by composers of the Ukrainian diaspora and their reception in modern pedagogical practice]. Molod i rynok, 10, 118-123 (ukr).
7. Chaika, V. V. (2019). Kompozytorska diyalnist predstavnykiv pivnichnoamerykanskoi ukrainskoi diaspory XX st. [Composer's activity of representatives of the North American Ukrainian diaspora of the XX century]. Vcheni zapysky TNU im. V. I. Vernadskoho. Seriya: istorychni nauky, 4, 111-116 (ukr).
8. Chubak A. A. (2014). Muzykoznavchi retseptsii tvorchoi zrilosti kompozytora [Musicological receptions of the composer's creative maturity]. Kyivske muzykoznavstvo, 49, 202-212 (ukr).
Опубліковано
2021-09-28